Старша дитина

Будучи первістком у родині, отримуючи безроздільну увагу батьків, їхню любов, старша дитина відчуває свою унікальність. У той же час, ця увага може сподіватися на великі очікування, необхідність бути прикладом для молодших дітей.

З цих причин, первістки зазвичай - перфекціоністи, і не тільки тому, що весь час на­магаються відповідати очікуванням, але й тому що з дитинства мають єдину рольову модель - роль старшого. Старші діти виростають зрілими, організованими і відповідальними дорослими, які схильні брати на себе роль лідера, але вони часто стають надмірно контролюючими, суворими і надто вимогливими до себе і до інших.

Розуміючи, як ваша поведінка впливає на майбутнє і характер первістка, ви можете трохи знизити вимогливість до дитини, не чекаючи від нього досконалості в усьому.

Єдина дитина

Єдина дитина має риси первістка, але більш інтенсивні. Чи не адаптуючись до появи братика чи сестрички, єдині діти за лишаються центром батьківської уваги все життя.

І хоча це, без умовно, добре, проте часто єдині діти бувають самотніми, і мають схильність ставати егоїстичними. Щоб уникнути цього, таким дітям ба­жано спілкуватися з великою кількістю друзів різних віків.

Середня дитина

Дитина, народжена другим (або третім, четвертим, п'ятим) займає інше положення в сім'ї, ніж первісток. Батьки вже мають досвід виховання, а їх увага відтепер поділяється між дітьми.

Тепер є модель старшої дитини, якій середній по­винен відповідати. Його успіхи у навчанні, спорті та в інших сферах, порівнюють з успіхами первістка. Часто середні діти йдуть в зовсім іншому напрямку, ніж старший брат або сестра, і шукають компанію по за сім'єю, де вони могли б відчути свою унікальність.

Якщо ви вирощуєте середню дитину, не варто встановлювати для неї стандарти порівняння.

Молодша дитина

Для молодших дітей, як правило, існує набагато більше правил і обмежень, ніж для решти. Тому, молодших часто сприймають як вічних дітей у своїй родині, менш відповідальних і розбещених. Хоча позиція молодшого в сім'ї здається самою без турботною і легкою, але ці діти більше за інших конкурують за батьківську увагу, мають значно менші потреби, а, отже, і здібності, бути самодостатніми, і отримують набагато менше схва­лення за свої досягнення, ніж старші брати і сест­ри.

Результат - це дитина, яка буквально розквітає від схвалення, яке йому перепало, і яка зробить все, щоб привернути до себе увагу. Щоб пом'як­шити ці прояви, Ви можете сприймати свою молод­шу дитину більш серйозно, і не сприймати її досяг­нення як щось саме собою зрозуміле.

Також, встановлюйте деякі очікування по відношенню до молодшої дитини, щоб вона прив­чалась до відповідальності. Звичайно ж, не можли­во звести життя до якихось правил, так як завжди є виключення. Стать дитини, на приклад, так само відіграє важливу роль. Однак, розуміння загаль­них принципів, допоможе вам відкоригувати свою поведінку по відношенню до дітей, а також краще зрозуміти самого себе.

Читать статью на русском языке